У такий спосіб, офіс, який на перший погляд складається лише з однієї суцільної робочої зони, має ще два прихованих простори: зона для переговорів з кабінетом директора з одного боку, та зона кухні з санвузлом на іншому. Робочий простір був запроектований з дотриманням деяких існуючих особливостей приміщення, що допомогли об’єднати сучасний стиль проектування з історією будівлі початку XX сторіччя. Таким чином, цегляні стіни стали візуальним акцентом даного простору, контрастуючи на фоні білих робочих місць на 12 людей та візуальних “боксів” темного кольору, які насправді є перегородками до двох інших зон офісу.

Гіпсова декоративна розетка на стелі, яку було вирішено залишити з метою збереження історичності приміщення, надала інтер’єру імітацію присутності класичного стилю, який нівелюється мінімалістичними столами вздовж приміщення. А сучасна картина, що стоїть прямо на підлозі поруч з класичною рамкою, яка не підходить їй за розмірами, стала метафоричним доповненням приміщення, яке підкреслює еклектичність стилів та прагнення вирватись зі сталих принципів дизайну інтер’єру.

Полиці для документів та книжок майже на всю стіну були запроектовані задля досягнення найбільш доцільної функціональності простору без займання зайвої площі. А двері з тонованого гартованого скла з обох боків (які ведуть до кухні та до вхідної частини офісу) візуально продовжили стеллаж і виступили у якості перегородки між робочою зоною.

Дизайн інтер’єру кухні був запроектований з максимальним дотриманням ергономічності, без використання зайвих деталей. Завдяки цьому, головним акцентом невеликого приміщення для перерви на каву чи обід став глибокий графітовий колір на стінах та меблях, який межує з тією ж цегляною стіною, що й у робочій зоні.

Зона переговорної кімнати на іншому боці приміщення стала втіленням стриманості та мінімалізму. На перший погляд повністю темна кімната насправді складається з різних текстур та матеріалів, за допомогою яких команда Bezmirno намагалась надати цьому простору власної естетики. Так, усі чотири стіни переговорної мають абсолютно різне опорядження: стіна, пофарбована у темний графітовий колір під телевізор, стіна зі шпонованими панелями, жалюзійна перегородка між кабінетом директора та перегородка з гартованого тонованого скла між робочою зоною.

Також у цьому приміщенні був розміщений великий переговорний стіл темного кольору на шість людей, який послужив центральним елементом інтер’єру.
За жалюзійною перегородкою розташувався невеликий кабінет для директора компанії з робочим місцем та тумбою для зберігання документів, стіни котрого були оздоблені шпонованими панелями.

В цілому, дизайн інтер’єру даного офісу став втіленням еклектики, функціональності та можливості до трансформування, в залежності від призначення компанії. Завдяки чіткому розділенню приміщення на окремі зони, команда Bezmirno намагалась надати офісу відчуття гармонійного балансу між роботою, творчим процесом та відпочинком.

Використання стриманої кольорової ками, візуальних прийомів розширення простору за допомогою дзеркал та розмежування скляними перегородками, без нагромадження площі зайвими деталями, перетворило дане приміщення у приклад сучасного офісу, до якого захочеться повертатися щодня. А збереження історичних особливостей будівлі, яка існує вже більше ста років, довело, що проектування в існуючому середовищі не лише можливе, а й по справжньому цікаве.